оживити
Смотреть что такое "оживити" в других словарях:
оживити — ОЖИВ|ИТИ (34), ЛЮ, ИТЬ гл. Дать жизнь; оживотворить: словеса слажьша медѹ могѹшта˫а оживити. и бесъмьртьна ˫авити тѧ. Изб 1076, 5 об.; и бесъмьртиѥмь оживиши на(с). УСт к. XII, 33 об.; ѡживи мѧ прѣстѹплениѥмь ѹмр҃швенаго. СбЯр XIII2, 224; лѹче бо … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
оживити — див. оживляти … Словник синонімів української мови
оживити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
оживляти — 1) = оживити (робити знову живим померлого / повертати до життя тяжкохворого), відживляти, відживити, воскрешати, воскресити 2) = оживити (виводити із стану фізичного й духовного пригнічення, занепаду), відроджувати, відродити, о(б)новляти,… … Словник синонімів української мови
ты — личн. местоим. 2 го л. ед. ч. (17): О Бояне, соловію стараго времени! а бы ты сіа плъкы ущекоталъ. 6. И рече ему Буи Туръ Всеволодъ: Одинъ братъ, одинъ свѣтъ свѣтлыи ты, Игорю! 7. Велитъ (Див) послушати земли незнаемѣ, Влъзѣ, и Поморію, и Посулію … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
въдъхновениѥ — ВЪДЪХНОВЕНИ|Ѥ (10), ˫А с. Дыхание, дуновение: ˫ако •з҃•е обраще(н)ѥ иль˫а пр҃рка. сараѳфинынѩ с҃на оживити водъхну. то же и истори˫а гл҃ть. ˫ако •г҃•жда водхну иль˫а и тако встави. къ тремъ же водхновенье(м). равно число разумѣти. ГБ XIV, 85в; || … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
осоужаѥмыи — (17) прич. страд. наст. 1.Осуждаемый, приговариваемый к наказанию: аще по правьдьномъ нѣкыимъ винамъ. осѹжаѥми сѹть. по истинѣ ни поповьскы˫а чьсти достоини сѹть. (καταδικοζονται) КЕ XII, 37а; Аще нѣкии причетникъ ѡклеветаѥмъ бѹдеть ѡ грѣсѣхъ. и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
оживлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оживити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
оживлення — я, с. Дія за знач. оживити … Український тлумачний словник
пооживляти — я/ю, я/єш, док., перех. Оживити багатьох … Український тлумачний словник
